30/08/2020

Академія стратегічних комунікацій

Медіаграмотність, пропаганда, стратегічні комунікації… Як вони пов’язані? Яка мета кожного з цих явищ? Розбираємося завдяки Академії стратегічних комунікацій.

Що таке медіаграмотність?

Медіаграмотність — визначення, про яке все частіше починають говорити люди. Це вміння аналізувати, орієнтуватися серед інформації, яка тебе оточує, отримувати достовірні факти. Можливо, ми вже запізнилися, і медіаграмотності варто навчатися просто з пелюшок. 

Медіа вже перестали бути на 100% достовірним джерелом. Фейки заполонили соціальні мережі та ЗМІ. Часто традиційні видання належать політикам, а фейкові новини розповсюджуються інтернетом зі швидкістю світла. Журналісти повинні дотримуватись Кодексу етики. Однак, оскільки щодня йде боротьба за увагу читачів, правилами та перевіркою інформації часто нехтують. Або ж спеціально створюють «шок-контент», поширюють неправдиву інформацію для того, щоб підвищити відвідуваність сайту. 

Типи маніпулятивних повідомлень: 

  • Помилкова інформація без наміру зашкодити. Сюди відносимо помилки, плітки.
  • Неправдива інформація з метою зашкодити. Маніпуляційні повідомлення створені, щоб ввести в оману і досягти певних цілей.
  • Напівправда з метою зашкодити (чутки, плітки, які навмисно поєднують з правдивою інформацією).

У надзвичайно швидкому потоці інформації важко контролювати себе, свідомість, фільтрувати все, що читаєш. Щодня на голову звалюються тисячі новин, реклами, дописів друзів і блогерів. Медіаграмотність та критичне мислення в таких умовах — життєва необхідність. Можливостей розвитку критичного мислення більше, ніж ти думаєш. 

Декілька правил медіабезпеки:

  1. Очисти свій простір від недостовірних джерел: упереджених медіа, ботів чи просто друзів, які пишуть дурниці в соціальних мережах.
  2. Фільтруй інформацію. Неможливо бути експертом з усього, читати та перевіряти новини з усіх галузей життя. 
  3. Інформація, яку ти отримуєш, має бути якісною. Відрізняй фейки, шукай перевірені джерела та медіа. Стань фактчекером у тому, що дійсно тобі потрібно знати.
  4. Влаштовуй інформаційний детокс. Без декількох днів (чи хоча б годин) без гортання соцмереж, листування чи читання новин катастрофи не станеться. Дати волю думкам — теж важливо. Тільки генеруючи власні судження, ідеї, ти знаєш, що це не навіяні ілюзії чи пропаганда.
Факти і фейки. Джерело: https://medium.com/

Фейки: як розпізнати та захиститись

Право на достовірну інформацію — необхідне кожному з нас. Однак, зараз кожну новину доводиться перевіряти та піддавати сумніву. Фейки — несправжні, вигадані повідомлення або фотоматеріали, які створюють з метою маніпуляції. 

Фотофейки можуть бути кількох видів:

  • Використання фото, які зроблені не в той час чи місці, яке вказано.
  • Зміна фото чи його частини в графічних редакторах.
  • Звичайне обрізування певної частини фото.

Фейкові новини можуть бути створені ненавмисно, але поширитись серед людей та соціальних мереж. Але в основному неправдива інформація використовується для маніпуляції. Кожна людина з раннього віку має навчатися фактчекінгу, це не складно, але дієво. 

На що звертати увагу при фактчекінгу?

  • «Клікбейтні» заголовки. Часто люди читають лише заголовок, і можуть поширити новину тільки через обіцянки «шокуючого» контенту. Проте, це може бути маніпуляцією, треба обов’язово читати новину повністю й аналізувати, наскільки заголовок відповідає вмісту.
  • Джерела. Фейкові новини не матимуть посилань на джерела. Можна пошукати схожі статті й перевірити, чи дійсно свіжа новина, чи правдива інформація.
  • Фотофейки. Виявити несправжнє фото можна за пошуком зображень в Гуглі або за допомогою спеціальних програм.
  • Перевірка людей на справжність. Боти та тролі трапляються у всіх  соціальних мережах. Оскільки це несправжні люди, запустити фейк або висловити свою експертну думку для введення в оману або для розваги для них нічого не варте. 
  • Занадто багато емоцій чи суджень. Новина, яка спрямована на розпалювання емоцій, реакції на певні явища, де більше особистих думок автора, ніж неупереджених фактів, скоріш за все – фейк або напівправда. 

Зараз в Україні вже працюють якісні сервіси з фактчекінгу, які допомагають спростувати фейки. До прикладу, StopFake чи «По той бік новин». А почитати більше про фейки можна в статті.

Що таке пропаганда?

Пропаганда — це поширення певних ідей, поглядів, насамперед політичних, з метою вплинути на суспільство. Вплив здійснюється передусім на емоції людей – як позитивні, так і негативні. Треба бути уважним та розвивати критичне мислення, щоб розрізняти різні види пропаганди, не дозволяти керувати собою чи змушувати вчиняти певні негативні дії. 

Пропаганду поширюють у засобах масової інформації, можуть багато разів повторювати одні й ті ж думки. Політики використовують пропаганду для обману суспільства, створення іміджу або ж атак на конкурентів. Особливо часто пропаганда застосовується в період виборів. Гасла політичних рухів намагаються перекричати один одного, показати, що вони близькі до людей тощо. З розвитком ЗМІ та соціальних мереж поширювати вигідні ідеї стало легше.

Боротися з пропагандою майже неможливо. Однак, ти можеш навчитися її розпізнавати. Є декілька критеріїв: спотворення фактів на чиюсь користь, змалювання себе в позитивному світлі, а конкурентів – у негативному, узагальнення, підміна понять та інші. Детальні пояснення про визначення пропаганди читай у статті. 

Хмара слів "Стратегічні комунікації"
Джерело картинки

Що таке стратегічні комунікації та як їх використовують?

Стратегічні комунікації — це процес взаємодії та взаємовпливу в інформаційному середовищі, який забезпечує національну безпеку України та реалізацію державних інтересів в інформаційній сфері на національному і міжнародному рівні. Для України розвиток стратегічних комунікацій, планування дій наперед має стати пріоритетом під час гібридної війни з росією. 

Ознаки стратегічних комунікацій:

  1. Визначені соціальними умовами, актуальними завданнями діяльності держави.
  2. Мають бути обгрунтованими та мати чіткий план комунікативної взаємодії.
  3. Передбачають взаємодію між урядами, державами та різними галузями.
  4. Проводиться робота з різними цільовими аудиторіями, вивчення їх потреб та реакції на дії.
  5. Формування інформаційного середовища.

На жаль, зараз формування стратегічних комунікацій в Україні досі має багато проблем, лише частково організовано механізм роботи, ця діяльність не регулюється офіційними документами. Тому вивчення та навчання стратегічним комунікаціям дуже важливе.

Ключовою складовою стратегічних комунікацій є стратегічний наратив — основа ідеології, проста історія, пояснення, яке може передати  досвід народу, забезпечити спільне розуміння та бачення подій. Народи формують свої власні міфи, які сприяють патріотизму, романтизують героїв, якийсь час, події, держави, які вже й можуть не існувати. Ці міфи можуть відрізнятись від бачення істориків чи дослідників та все ж є дуже важливими.

В умовах розвитку інформаційного суспільства з’явилось багато методів впливу на наратив, і в цих умовах стратегічні комунікації мають попереджувати негативні методи, знешкоджувати загрози. 

Академія стратегічних комунікацій. Про медіаграмотність, стратегічні комунікації та національно-патріотичне виховання

Академія стратегічних комунікацій 2020
Академія стратегічних комунікацій 2020

Ми розбираємося в сучасному медіасередовищі та викликах, які стоять перед нами щодня. Але не менш важливим є питання, де ж вчитися протистояти фейкам, ботам, де брати знання з журналістики та кому, врешті, вірити? Саме тому Освітня асамблея заснувала проект «Академія стратегічних комунікацій».

Перша така Академія стратегічних комунікацій пройде 18-20 вересня. На всіх, хто пройде відбір, чекають три продуктивних дні з провідними експертами з України і не тільки, зустрічі з журналістами та науковцями. 

На заході ти здобудеш знання з політології, журналістики, психології та національної безпеки. Корисні та практичні навички для громадських активістів, журналістів і працівників у галузі безпеки. Не впусти шанс!

Як залишити заявку?

  1. Заповни анкету.
  2. Надішли мотиваційний лист на електронну адресу solomiia.shevchenko@ea.org.ua.
  3. Надішли CV на ту ж пошту.
  4. Не забудь, що реєстрація триває до 31 серпня.

Захід проводиться за підтримки Міністерства молоді та спорту України у сфері національно-патріотичного виховання. 

У нас уже є досвід. Раніше «Освітня асамблея» проводила Міжнародну школу з інформаційної безпеки та національно-патріотичного виховання «Ліга стійкості» та отримала безліч позитивних відгуків. Щоб тобі було легше зорієнтуватися та зважитись заповнити анкету, розповімо про минулий досвід.

Ліга стійкості. Як це було минулого року

У 2019 р. ми провели «Лігу стійкості». Учасники семінару дізналися про сучасні інформаційні атаки проти України, пропаганду, кібербезпеку, досвід НАТО та як це використати для блага своєї держави. 

Спікерами на «Лізі» були кращі журналісти та спеціалісти з інформаційної безпеки. Серед них — Ілларіон Павлюк, Роман Скрипін, Олексій Арестович, Юрій Колєсніков. Ми зібрали частину відео та висловів цих та інших не менш цікавих лекторів про пропаганду, інформаційну війну та інформацію в підбірці.

Цьогорічних лекторів ми поки не розкриваємо, однак учасники точно не пошкодують. 

Випускники минулого року вже зараз змінюють медіасередовище України на краще. А враження людей можна подивитись у відео