По суті, сучасний науковий метод можна звести до двох фундаментальних принципів: можемо довіряти емпіричним даним і тільки їм. Маємо розглядати тільки фальсифіковані теорії (такі, які потенційно можна спростувати). І якщо з першим все ніби зрозуміло (соліпсистів тут попросимо закрити очі), то друге може бути неочевидним чи навіть контрінтуїтивним. Уяви: приходиш із крутою теорією всесвіту, вічності Read more about Науковий метод і з чим його їдять[…]

29 квітня 1918 року Центральна Рада прийняла Конституцію Української Народної Республіки. Повна й оригінальна назва документа – Статут про державний устрій, права і вільності УНР. Цікаво, що вже в самій назві згадуються такі терміни як статут, права і вольності. На думку сучасних учених це є посиланням на українські правові традиції – Литовський статут та Пакти Read more about Конституція УНР 1918 року[…]

Конституція Пилипа Орлика 1710 року – перша конституція Української держави. 5 квітня 1710 року у місті Бендери (сучасна Молдова) було прийнято договір, укладений між обраним гетьманом Пилипом Орликом та козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького. Документ більш відомий як Конституція Пилипа Орлика. Повна назва документу – “Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького між Read more about Конституція Пилипа Орлика 1710 року[…]

Руська правда є першою найважливішою пам’яткою в історії права і держави Україна. Праця цікавить істориків, юристів, філологів та інших вчених із різних країн вже протягом багатьох століть. Досі точаться дискусії, до права якої країни вона належить і на правові системи яких країн вплинула. Чим же є Руська Правда?Це збірка стародавнього права Русі, один з найважливіших Read more about Руська Правда – найвизначніший правовий документ часів Русі[…]

Український кодекс 1743 року має цікаву історію та є доказом рівня освіченості тодішнього українського суспільства. 8 липня 1743 року у Глухові після 15 років наполегливої праці спеціальна комісія підписала проект кодексу, що мав систематизувати та об’єднати в собі основні норми права, що діяли на той момент в Україні. Це великий масив законодавчих актів, прийнятих протягом Read more about Український кодекс 1743 року: чому про нього варто знати.[…]

Освіторію часто плутають з Освітньою асамблеєю. Відвідувачі навіть ставлять геолокацію «Освіторія», коли знаходяться на лекціях в Асамблеї. Однак у них різниться аудиторія та формат лекцій. Освіторія орієнтується на школярів та вчителів. Метою їхніх заходів є підготовка до ЗНО та поглиблення інших знань зі шкільної програми. Освітня асамблея – це зовсім про інше. Тут ти знайдеш Read more about «Акцент на школу» від Освіторії чи «майбутнє за молоддю» від Освітньої асамблеї?[…]

Можливо, хтось теж про це думав. Освітніх платформ багато, і кожен думає, яку обрати, перш ніж іти на лекцію. Є, наприклад, Освітній хаб, що часто мерехтить на білбордах і в рекламі метро. Він фінансується КМДА, й у цьому його основна перевага. Освітній хаб Києва робить акцент на комунікативних навичках свого відвідувача. Він проводить лекції та Read more about «Прагну до саморозвитку, та не знаю, що обрати». Освітній хаб чи Освітня асамблея?[…]

Сьогодні згадуємо видатного українського оперного і камерного співака Бориса Гмирю. Борис Гмиря працював у Київському театрі опери та балету та Харківській опері. Мав голос широкого діапазону та м’якого тембру. Гастролював за кордоном, але тільки в країнах колишнього соцтабору: до інших країн співака радянська влада не випускала. Масово надходили заявки на виступи Гмирі з Канади, США, Read more about Борис Гмиря. Згадуємо видатного українського співака[…]

30 липня 2020 року Київська міська рада ухвалила рішення про найменування нового провулку у Шевченківському районі іменем Гарета Джонса. Чому саме на честь британського журналіста? Гарет Джонс став першим західним кореспондентом, що намагався донести цивілізованому світу про Голодомор в Україні у 1932-1933 роках. В 1933 році 27-річний Гарет Джонс прибув до СРСР аби взяти інтерв’ю Read more about Провулок Гарета Джонса у Києві[…]

Ми постійно прагнемо розвиватися, дізнаватися нову інформацію, розширювати світогляд. Раніше простори неформальної освіти були менш популярні, ніж зараз. Сьогодні, коли люди зрозуміли, що навчання в Україні – дно, освітніх просторів розвелося, як грибів після дощу:) Наприклад, ЦЕХаб — проєкт Цитруса. У просторі проходять діджитал і маркетингові лекції, адже підвищення потребує неабияких знань, яких не дають Read more about ЦеХаб чи Освітня асамблея? Як не загубитися в неформальній освіті[…]