113 років тому, 21 липня 1907 року, народився Олег Ольжич (Олег Кандиба). Поет, археолог і політичний діяч зробив великий внесок у культурне життя України. Його батько – відомий поет Олександр Олесь.
Олег Ольжич був членом Пласту у Празі. Писав доповіді про українську кераміку. Цікавився і популяризував українську історію, археологію та мистецтво у газетах Праги та Львова. Працював асистентом кафедри археології в Українському вільному університеті, що знаходився в Німеччині.
Після хорошого “старту” в науці, активно захопився і політичною діяльністю. У 1929 році став членом Організації українських націоналістів. З полковником Євгеном Коновальцем, який був на той час головою проводу ОУН, познайомився у Римі. Їх об’єднувала спільна мета – зробити Україну вільною суверенною державою.
Вже через вісім років Олег очолив культурно-освітній підрозділ Проводу українських націоналістів. У 1938—1939 роках брав участь у боротьбі за “Карпатську Україну” проти угорських окупантів. В результаті Ольжича заарештували солдати угорської армії та посадили у Тячівську в’язницю на три дні. Оскільки Кандиба був відомим науковцем, вчені Угорщини захистили Олега і уряд випустив його разом з Уласом Самчуком.
Олег Ольжич став відомим поетом завдяки збіркам: «Рінь», «Вежі» та «Підзамче», яка видалась посмертно у збірках «Поезії» та «Величність». У 1941 році під псевдонімом Д. Кардаш видав у Празі працю про полковника ОУН – «Євген Коновалець».
Науковець Ольжич знав дев’ять європейських мов, читав лекції американським студентам. Друкувався в наукових виданнях Америки. Олега Олександровича вважають організатором наукового життя української діаспори.
Протягом 1939—1941 років Ольжич очолював Революційний трибунал ОУН. Роки радянсько-німецької війни були дуже насиченими для українця. У цей час він переїхав до Києва разом із Буковинським куренем. Допоміг сформувати місцеву адміністрацію та поліцію. Протягом 1941-1942 років Кандиба мешкав у Києві. Налагоджував підпільну мережу ОУН по Україні. У жовтні того ж року Кандиба став організатором центру Української Національної Ради у Києві.
У травні 1942 року Почаївська конференція ОУН обрала Олега Кандибу заступником голови ПУН та головою Проводу на українських землях. Після арешту найближчого соратника Коновальця, Андрія Мельника у січні 1944 року став Головою ПУН ОУН. 25 травня 1944 року його заарештувало гестапо у Львові. Історики вважають, що до цього був причетний НКВС. Кандибу ув’язнили у «бараці» Целленбау в блоці для особливо важливих в’язнів у концтаборі Заксенгаузен.
Вночі, 10 червня 1944 року Олег Ольжич помер. Українця закатувала гестапівська трійка (Вольф, Вірзінг, Шульц).
Підпишися на сторінку Видатні українці!
Віддаєш перевагу відео? Тисни сюди та дивись найкращі відеоматеріали з наших заходів.
Освітня асамблея є також і в Telegram. Підпишись на канал!