Усвідомленість – здатність людини фокусуватися на поточному моменті та при цьому не давати передчасну оцінку подіям, що відбуваються.
Розвинути це можна лише будучи чесним із самим собою. Відвертість дозволить тобі краще розуміти людей і ситуації, краще розуміти мету свого життя.
Як почати розвивати усвідомленість? Як розуміти власні емоції? Дізнайся про це з конспекту лекції Євгенії Давидюк “98% усвідомленості”!
Для кращого розуміння існує доволі простий і водночас цікавий експеримент.
Суть така: партнери дивляться один на одного. Партнер А демонструє найвищі прояви дисципліни й витримки, не показує жодних емоцій. Партнер Б в цей момент щиро посміхається впродовж 30 секунд. Потім вони змінюють ролями.
Друга частина експерименту така ж, як і перша, за виключенням того, що партнер, який посміхався, замість посмішки демонструє злість упродовж 30 секунд.
За результатами експерименту можна констатувати, що ми більше схильні сприймати позитивні емоції й відсторонитися від негативу.
При відстороненні в нас є вибір: відреагувати на злість або посміхнутися. У повсякденному житті трапляється безліч моментів із нульовою усвідомленістю на кшталт бабусі в метро, яка поспішає зайняти вільне місце та штовхає пасажирів. Першою реакцією людини як істоти буде захист словесний. Або ж фізичний. Реагувати усвідомлено на такі подразники й бути “в моменті” означає пропустить інформацію через свій мозок і зробити свідомий вибір: поставитися до цього спокійно чи негативно. І потрібно розуміти, що, відреагувавши різко та емоційно, усі подальші наслідки цього вибору будуть впливати на нас, і саме ми несемо за них відповідальність.
У переговорній практиці існує така техніка як “win – win”:
- “win – win” – коли обидві сторони переговорів досягли своїх цілей. Тобто, перемога без переможених;
- “win – lose“ – якщо свого досягла одна зі сторін.
Ця методика буде актуальною й для нашої теми. Спокійно сприйнявши емоцію іншої людини, ми демонструємо їй, що реагувати можна без конфлікту. Ми проявляємо усвідомленість, і в такий спосіб стимулюємо прояв того ж у людини поруч.
Синдром 2%
2% – це показник того, що певна дія не була завершена.
До цього можна віднести наступні кейси:
- коли ти порівнюєш себе з кимось;
- вважаєш, що вже майже розібрався;
- ці останні кілька пунктів запланованого вже не такі важливі.
Якщо подібне трапляється — ти доклав не 100% зусиль, а саме 98%.
Усвідомленість розділяється на три типи:
1. До світу
Дуже часто люди хочуть жити відчуттями й внутрішнім настроєм, нехтуючи навчанням, саморозвитком і пізнанням нової інформації. Важливо бути активним. Діяти. І, якщо вже припустився помилки, – бути готовим її виправити. Зазнав невдачі? Пообіцяй собі рухатися далі та не опускати рук!
Найбільш проста й практична вправа: 15 хвилин на добу зосереджуйся на своїх відчуттях, спробуй описати їх. Це дасть змогу змінити фокус із повсякденної рутини на пошуки чогось унікального. Для отримання інших практичних навичок рекомендуємо прочитати книгу Фредеріка Перлза “Практика гештальт – терапії”.
У психології існує термін “pre – commitment” – попереднє зобов’язання діяти. Людина знаходиться в нейтральній позиції, але вона усвідомлена, розуміє майбутню ситуацію й готова діяти. Проте такий стан працює лише в одному напрямку. Тому треба бути уважним, на чому ти сфокусований у цей момент. Інакше можна потрапити в ситуацію, коли прагнеш досягти одного, а отримуєш зовсім інше.
Існує два типи рішень: заради зростання й через страх. В останньому випадку ми просто не в змозі розгледіти кінцевої мети й достатньої мотивації. Усі починання, які робляться через страх, не доводяться до кінця. Тому перед тим, як братися до якоїсь роботи чи проекту, запитай себе: я це роблю заради зростання чи через страх? Якщо відповідь “заради зростання” – ти на правильному шляху.
2. До себе
Це розуміння того, що “зі мною так поводитися не можна”, вміння заявити світові про свої почуття. Про себе. Якщо тобі щось подобається, ти отримуєш задоволення від своєї діяльності – рухайся в цьому напрямку попри “вказівки” та “поради” інших.
“Ти там, де хочеш бути”
Є такий тип рішень – “нічого не змінювати”. Людині, яка займає цю позицію, комфортно все залишати так, як є, скаржитися й розраховувати на підтримку інших. Не вирішувати – теж вибір. Але будь готовий до його наслідків.
Існує два стани мозку:
- Resistance (опір)
Це стан, в якому мозок намагається максимально відгородитися від зовнішньої інформації й акцентувати увагу на іншому. Простий приклад: ти сконцентровано читаєш книжку, але перечитуєш одну сторінку вже п’ятий раз.
- Аssistance (підтримка)
Це повна зосередженість на моменті тут і зараз. У такому стані мозок здатний помічати найменші деталі. Суть у тому, щоб навчитися переводити свій мозок зі стану “Resistance” у стан “Assistance”. Спробуй усі щасливі моменти за день пов’язати разом в історію. Так буде легше пригадати їх наступного дня.
3. До оточуючих
Стати усвідомленим до оточення допоможе лише активне слухання. Завдяки цьому способові можна ввійти в так званий “симбіоз співрозмовників” з людиною, що дасть можливість легше знаходити спільні теми. І за 90% розмови з цією людиною ти дізнаєшся про її переконання та погляди, навіть якщо йтиметься не про неї особисто.
Будь усвідомленим не лише до себе, а й до інших!
Більше конспектів та цікавих статей шукай тут!
Віддаєш перевагу перегляду відео? Тисни сюди та дивись найкращі відеоматеріали з наших лекцій 🙂