Псевдонаука: розпізнати та знищити/Олександра Бойко

Приклади псевдонаук: гомеопатія, НЛП, нумерологія. Треба вирізняти поняття, які не є псевдонауками: теорія ймовірності, домовики, відмова від вакцинацій.

Критерії псевдонауки:

  1. Супернатуралізм – віра у надприродне;
  2. Непогрішність – не можна сумніватись у псевдонауці;
  3. Неприродні форми досвіду – не можна підтвердити;
  4. Нефальсифіковані гіпотези – гіпотези, які не відповідають критерію Поппера.

Класифікація псевдонаук:

  • емпіричні вчення минулого: астрологія, нумерологія, алхімія;
  • “альтернативні науки”
  • ті, що пов’язують науку та релігію/філософію;
  • застарілі або маргінальні вчення: гомеопатія.

Псевдонаука – звідомо неправильна наука.

Гомеопатія – важливо не плутати з плацебо.

Христіан Фрідріх Самуель Ганеман жив у XVIII ст., вчився у Паризькій медичній академії. Винайшов лікування подібного подібним. Видав постулати гомеопатії.

Жак Бенвеніст (ХХ ст.) у 1983 ст. випустив статтю, про пам’ять води. Його дослід був невдало повторений, група контролю виявила безліч порушень і стаття була спростована. Пізніше у 90-х роках Масару Емото намагався відновити досліди, невдало.

2 типи розведень:

  • D – в 10 раз;
  • С – у 100 раз.

Розведення С200 передбачає наявність 1 молекули діючої речовини у 10320 Всесвітів.

Для реєстрації гомеопатичного засобу не потрібно надавати результати дослідів і це займає 3 місяці, в той час як звичайний лікарський засіб реєструється приблизно 2 роки. Достатньо довести, що засіб не шкідливий, його ефективність доводити непотрібно.

Відмова від вакцинації – не псевдонаука, а наукова течія.

Вакцинація – це введення антигену/збудника з метою виклику імунітету.

Луї Пастер – винайшов вакцину від сказу.

Вперше вакцинацію винайшли під час епідемії чорної віспи: спробували вводити не збудник людської віспи, а більш легку форму коров’ячої.

Протипоказання для вакцинації:

  1. Важка реакція чи ускладнення;
  2. Імунодефіцит;
  3. Вагітність;
  4. ГРВІ з температурою;
  5. Алергії;
  6. Неврологічні захворювання з прогресуючими симптомами.

ВІЛ-дисидентство – заперечення ВІЛ, його реальності.

Цьому вірусу близько 150 років, передався до людей від мавп. У 1981 році вперше стикнулися з симптоматикою серед хлопців гомосексуальної орієнтації.

ВААРТ – офіційна назва протоколу лікування ВІЛ.

Резистентність – через мутацію гену CCR5 може не виникати ВІЛ.