Державний борг України. Олександр Хмелевський

%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%b32
Загальна сума державного боргу:
31.12.2013 73,1 млрд. USD
31.08.2016 66,6 (-6,5) млрд. USD

Структура державного боргу:
– 66,6 млрд. USD = 1708,2 млрд. грн; – з них: – 47,8 млрд. USD = 71,8% в іноземній валюті; – 482,3 млрд. грн. = 28,2% в гривні.
Співвідношення внутрішнього і зовнішнього боргу:
  •  Внутрішній борг: 22,4 млрд. USD (33,6%);
  •  Зовнішній борг: 44,2 млрд. USD (66,4%).
Внутрішній борг: – 66,7% – НацБанк; – 27,3% – інші банки; – 6% – підприємства.

Джерела погашення зовнішнього боргу:

  • позитивне сальдо зовнішньоторговельних операцій (експорт має переважати над імпортом);
  • іноземні інвестиції;
  • нові кредити;
  • валютні резерви НацБанку.

NB: на цей час, загалом, джерел погашення нема.

Сальдо притоку валюти в Україну (дані 2015р.):
  • сальдо зовнішньої торгівлі: +4800 млн. USD;
  • сальдо інвестицій: -2373 млн. USD;
  • Всього: +2427 млн. USD NB: сальдо позитивне лише через падіння курсу гривні, не через збільшення інвестицій чи експорту.
Сплата по кредитам: 1,5 млрд. USD щороку – лише відсотки. Золотовалютні резерви України: 14,1 млрд. USD (з них 11 млрд. USD необхідні для забезпечення торгівлі). Співвідношення державного боргу та ВВП на 01.01.2016 р.: – Україна: 79,4%; – Німеччина: 71,2%; – Великобританія: 89,2%; – Франція: 96,1%; – США: 108,3%; – Греція: 176,9%; – Японія: 229,2%.

Дефолт – невиконання зобов’язань перед кредиторами. Не є банкрутством держави, призводить до реструктуризації боргу.

Приклади дефолтів:

  • 2001р. – Аргентина (було списано 50% боргу, на суму 82 млрд. USD);
  • 2012р. – Греція (було списано 52% боргу на суму 220 млрд. євро).
Підтвердити факт дефолту може:
  • ISDA – Міжнародна асоціація свопів і деривативів – об’єднання найбільших банків світу, що страхують інвесторів від дефолтів;
  • CDS – кредитний дефолтний своп;
  • S&P, Fitch, Moody’s – міжнародні рейтингові агенства.
Технічний дефолт – несплата кредиту через технічні проблеми. В разі технічного дефолту дається 10 днів на вирішення проблем і сплату.

Історія дефолтів України:

  1. серпень 1998р. – призвів до реструктуризації ОВДП (Облігацій внутрішньої державної позики) нерезидентів та банків;
  2. 22.09.2015р. – призвів до реструктуризації валютних облігацій на суму 16,3 млрд. USD: – списано 20% боргу = 3,3 млрд. USD; – 13 млрд. USD продовжено на 4 роки, термін погашення: 2019-2027рр.; – відсоткова ставка піднята з 7,22% до 7,75%; – до державного боргу включено борг м.Києва та декількох державних підприємств;
  3. 18.12.2015р. – дефолт по “валютним облігаціям Януковича” (на суму 3 млрд. USD). Україна і досі знаходиться у стані цього дефолту. Через російський позов справа розглядається у Високому суді Лондона. Україна має занадто слабку позицію у цій справі. NB: МВФ мав правило щодо ненадачі кредитів країнам, що допустили дефолт по відношенню до іншої країни-члена МВФ, в такому випадку після дефолту по “валютним облігаціям Януковича” Україна не змогла б більше отримувати кредити від МВФ. Проте правило змінили, тепер можна продовжувати отримувати кредити якщо країна вживала заходів задля недопущення дефолту.

Інструменти відновлення вартості (VRI: Value Recovery Instruments):

  1. на “списанні” 3,3 млрд. USD; – термін погашення – 20 років (2021-2040рр.); – якщо зростання ВВП України буде до 3 %, то Україна нічого не виплачуватиме кредиторам;
  2. якщо ВВП зростатиме від 3 до 4 % на рік, то кредитори отримають 15 % на суму перевищення від 3 % ВВП;
  3. якщо ВВП перевищить 4 % на рік – кредитори отримають 40 % вартості від кожного відсотка, який перевищує таке зростання. NB: загалом умови VRI досить жорсткі, адже стримують зріст економіки України.

Джерела самофінансування країни:

  • перекриття каналів виведення капіталів за кордон (6-10 млрд. USD на рік);
  • залучення коштів населення, які знаходяться поза банківською системою (20-30 млрд. USD);
  • відновлення системи державного фінансування економіки;
  • переорієнтація банківської системи на кредитування виробничих і інфраструктурних проектів.

Борг України перед міжнародними фінансовими організаціями:

  • МВФ: 10,74 млрд. USD (очікується 1 млрд. USD);
  • МБРР: 5,52 млрд. USD; – ЄС: 2,47 млрд. USD;
  • ЄБРР: 0,84 млрд. USD (всього відкриті кредитні ліній на суму 4,8 млрд. USD);
  • ЄІБ: 0,54 млрд. USD (всього відкриті кредитні ліній на суму 4,3 млрд. USD).
1992 р. – Україна стає членом МВФ;
1994 р. – Україна почала запозичення в МВФ.


Вимоги МВФ (Вашингтонський консенсус):

  1. фіскальна дисципліна та мінімізація дефіциту державного бюджету; – відмова від державної підтримки соціальної сфери на користь забезпечення бідних верств населення початковою освітою, базовою медичною допомогою та іневестицій в інфраструктуру;
  2. розширення податкової бази та зниження граничних ставок податків;
  3. ринкові відсоткові ставки по кредитах, вищі за рівень інфляції;
  4. вільний обмінний курс національної валюти;
  5. лібералізація імпорту, скасування будь-яких торговельних обмежень;
  6. лібералізація прямих іноземних інвестицій;
  7. приватизація державних підприємств;
  8. дерегуляція, скасування законів та правил, які обмежують вихід на ринок та конкуренцію;
  9. правовий захист прав власності.

План Обами (2008-2010 рр.):

  • зниження податків для малого бізнесу на 300 млрд. USD;
  • державні інвестиції в інфраструктурні проекти на суму 700 млрд. USD. Створено 2,5 млн. Робочих місць;
  • безкоштовне медичне страхування для бідних;
  • понад 40 млн. Американців отримують від держави продуктові набори;
  • націоналізація, або збільшення державної участі в підприємствах та банках;
NB: Як результат дефіцит держбюджету склав понад 10% ВВП.

Дефіцит державного бюджету:
  • 2016 р. – 3,7% ВВП;
  • 2017 Р. – очікується 3% ВВП;
  • умовою вступу в ЄС є неперевищення бюджету 3% ВВП.

    Світовий банк – благородні цілі, проте 60% з проектів неуспішні.

Деякі проекти Світового банку в Україні:

  1. реабілітація гідроенергетики;
  2. структурна перебудова вугільної галузі;
  3. структурна перебудова сільського господарства;
  4. розвиток ринку електроенергетики;
  5. перебудова фінансового сектору;
  6. реформування сектору державного управління.

Результати роботи Світового банку в Україні:

  1. створена Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
  2. розроблені національні стандарти бухгалтерського обліку;
  3. автоматизована система Державного казначейства;
  4. створено центр державного земельного кадастру;
  5. реконструйовано системи водопостачання в 14 містах;
  6. реконструйований ГЕС Дніпровського каскаду.

NB: Світовий банк використовує інструмент фінансування іноземних консалтингових компаній для допомоги уряду, проте їхні послуги коштують дуже дорого. Якби замість цього Світовий банк фінансував державні консалтингові компанії (послуги яких коштують значно дешевше), ефективність використання грошей була б вища.

Програми, на які були виділені кошти ЄС:

  1. кредит “макрофнансова допомога”;
  2. підготовка та реалізація Угоди про Асоціацію;
  3. сприяння взаємній торгівлі та усунення технічних бар’єрів;
  4. розробка транспортної тратегій України;
  5. розробка екологічної політики України;
  6. розробка системи управління держкордоном;
  7. розробка енергетичної стратегії України. NB: ЄС пропонує зняти обмеження на вирубку лісу-кругляка, що суперечить національним інтересам України.

Що робити з валютною частиною боргу?:

  • дефолт по валютним зобов’язанням. Реструктуризація боргу. Вимагати списання як мінімум 50% боргу, продовження терміну на 30 років, зниження відсотків до 1-3% річних;
  • списання VRI;
  • припинення співпраці з МВФ, Світовим банком, іншими міжнародними фінансовими організаціями.

Зміна економічної та фінансової політики:

  • відмова від політики Вашингтонського консенсусу. Пріоритетом має стати економічне зростання, а не скорочення дефіциту держбюджету; – захист внутрішнього ринку від іноземних товарів. Збільшення експорту та скорочення імпорту;
  • перекриття каналів виведення капіталу за кордон;
  • забезпечення стабільного курсу гривні;
  • поступове переведення зовнішнього боргу у внутрішній та валютного боргу в гривневий;
  • перекредитування українськими банками в гривні підприємств, що мають борг перед іноземними банками в валюті.
Грошова маса має зростати на 3% щороку щоб забезпечувати грошові операції. Причиною бездіяльності держави є збагачення окремих осіб, адже завдяки кредитам уряд може виводити гроші за кордон. Як показує практика, зниження податків на бізнес не призводить до виходу бізнесу з тіні.

Leave a Reply

Your email address will not be published.