Війна проти України не є першою гібридною війною Росії, яку вона проводить після розпаду СРСР.
До України у ролі жертв були Грузія, Молдова, Таджикістан, Чечня.
Аргументи необхідності втручання у внутрішні справи іншої держави найчастіше одні й ті ж самі – проживання російськомовного населення, його утиск і так далі. В Таджикістані ситуація була найбільш схожою на українську – була наявність військових баз РФ, руськомірська пропаганда, “боротьба з наркотрафіком” (це для України неактуально, але все ж), участь “тітушок” для розгону демонстрацій, використання розбіжностей між олігархічними кланами.
Також дуже схожим на український є конфлікт між Індонезією та Малайзією 1963-1965 років. Сама держава Малайзія була створена лише у 1963 році за сприяння Британії, після чого Британія вела таємну війну на підтримку цієї країни.
В Україні під час гібридної війни популярним є створення фейкових героїв – основним прикладом можна назвати Надію Савченко та Семена Семенченко.
Егрегор виник через дисбаланс в інформації між ЗСУ та добровольчими батальйонами, пряме політичне замовлення, психологічний ефект стресової псевдопам’яті, політику ЗМІ на освітлення того, що є в соціальних мережах з експлуатацією розповсюджених трендів, психологічний ефект “окопної правди”, конфлікт між рядовим та офіцерськими складами.
Також увагу суспільства часто концентрують на одному, забуваючи про інше. Наприклад, В ЛАП (Луганський аеропорт) відбувалися події, часом рівнозначні подіям в ДАП (Донецький аеропорт), хоча зараз це ніхто не згадує.
Звільнення Дзержинська 21.07.1942:
- оперативна обстановка
- планування операції
- перший етап – захоплення адміністрації
- другий етап – підхід загону “Бєса”, відмова МВС та ЗСУ, утримання позицій з підтримкою артилерії та авіації
- третій етап – евакуація
- четвертий етап – закріплення у місті
Найбільш ефективні удари ГРАУ:
- удар по колоні
- знищення штабу групи вторгнення -знищення тактичної групи у Новоазовську
- удар по Іловайській станції.