Останні роки, зокрема 2014-2018 рр., увесь світ відзначав пам’ятні дати Першої світової війни. В Україні ж такі роковини не відзначались ніяк. Виникає логічне запитання: чому Перша світова війна займає в історичній пам’яті українців так мало місця?

Перед тим, як говорити, чи є що берегти, потрібно зазначити, чи є що пам’ятати.

На початку війни територія України перебувала у складі 3 держав. Хоч у шкільній програмі вказані лише Російська та Австро-Угорська імперії, не слід оминати і те, що частина нинішньої Чернівецької області належала до Королівства Румунії.

Отже, участь українців у Першій світовій війні:

1914 р. – близько 3,5 млн українців мобілізують до російської армії;

1916 р. – Румунія вступає в війну. Цілком ймовірно, що частина українців також воювала й у складі румунської армії.

Початок ХХ ст. – потужна міграція українців до Великої Британії, що означає також участь українців у Першій Світовій війні у складі британської армії.

Цікавий факт! Єдиний виходець зі Східної Європи, якого удостоїли Хрестом Вікторії (найвища нагорода Великої Британії), був Пилип Коновал – уродженець Подільської губернії (нині – Хмельницька область).

Загалом на фронтах Першої Світової війни воювало близько 4,5 млн українців.

Основні бойові дії відбувались на території Західної України, проте війна не оминула також й узбережжя Азовського та Чорного морів. Решта територій були активним тилом, де розташовувались військові лазарети та постійно переміщувались війська.

Тобто Перша світова війна зачепила повністю всю територію України.

Україна в роки Першої світової війни. Червоні стрілки – наступ німецької та австро-угорської армій

Як вшановували пам’ять про Першу світову війну в міжвоєнний період на території України?

І. У складі Румунії

Королівство Румунія брало участь у війні у складі Антанти, що дало йому змогу відстояти незалежність та розширити свої території майже на 80%. Цей факт став визначальним, тож відразу в повоєнний час на території країни почали будуватись військові меморіали.

До Румунії в міжвоєнний період належала значна частина українських земель – Чернівецька область та половина півдня Одеської області. Так, в 30-х рр. починають встановлювати пам’ятки солдатам, які загинули в Першій світовій війні.

ІІ. У складі Чехословаччини

Як і Королівство Румунія, Чехословаччина також здобула незалежність тільки після Першої світової війни. Про ці події нагадує ціла низка монументів, як на території сучасних Чехії та Словаччини, так і на українських землях, що перебували у складі Чехословаччини в міжвоєнний період

       Пам’ятник у м. Ужгород

                                Міст Легіонів у Празі                              

ІІІ. У складі Польщі

До І світової війни територія сучасної Польщі була розділена між державами. Поляки, як і українці, воювали на боці різних армій. Тільки після закінчення військового конфлікту Польща здобула незалежність, через що в історичній пам’яті поляків І світова війна залишається важливим періодом історії.

ІV. У складі СРСР

Існує міф, що у Радянському Союзі про Першу світову війну «забули». Насправді ж тема І світової завжди була актуальною і дуже часто згадувалась. Щоправда, згадували її виключно як «імперіалістичну війну», яка до СРСР ніякого відношення не мала.

Цікавий факт! Не дивлячись на таке специфічне ставлення до І світової війни, у радянських військових академіях саме її здебільшого розбирали на приклади та аналізували.

У Радянському Союзі популярною практикою була ідеалізація історичних діячів. Предметом такої ідеалізації періоду І світової війни в СРСР став генерал Брусилов, під чиїм командуванням була проведена найвідоміша бойова операція російської армії – Брусиловський прорив.

Цікавий факт! Олексій Брусилов був гарною кандидатурою для подальшої його популяризації як героя війни через те, що пішов на службу до радянської влади. Насправді ж це рішення було вимушеним. Через хворобу Брусилов не міг виїхати з Санкт-Петербурга, тому, задля збереження власного життя, прийняв подібне рішення.

Загалом у Радянському Союзі пам’ять про І світову війну містилась в наступному:

1. військова уніформа 1943 року нагадувала уніформу часів Російської імперії;

2. герої війни, котрих популяризувала радянська влада;

3. військові нагороди, названі на честь діячів періоду Російської імперії;

4. література;

5. військові меморіали.

Цікавий факт! Багаточисельні військові меморіали на території СРСР, котрі почали масово зводити в 60-70х роках, мають ідентичний вигляд: головна стела, вічний вогонь та могила невідомого солдата. Річ у тому, що всі ці елементи – це елементи пам’ятників та меморіалів І Світової війни у Західній Європі та Америці. Радянський Союз просто взяв вже існуючу модель та спроектував на Другу світову війну.

Вшанування пам’яті в сучасній Україні

В Україні періоду Незалежності нараховується чимало цікавих об’єктів, пов’язаних з І Світовою війною. Щоб проаналізувати загальний стан, розглянемо деякі з них.

    1. Меморіал воїнів австро-угорської та російської армій

Розташовується пам’ятка в с. Гійче Жовківського району Львівської області. Меморіал будувався протягом 1914-1917 рр. Там переважно поховані вояки австро-угорської армії – тірольські імператорські єгері. Загалом меморіал має дві частини: австрійську та російську.

За радянських часів меморіал був фактично знищений. Нині ж, завдяки ветеранським організаціям Австрії та Італії, пам’ятку відновили.

     2. Кладовище міста Ковель

Унаслідок Першої світової війни Ковель був майже знищений. Нині ж у місті величезна кількість пам’яток, котрі слугують нагадуванням про ті страшні часи

Цікавий факт! У місті Ковель також знаходиться меморіал полякам, які загинули в польсько-українській війні 1918-1919 рр. Для того, щоб меморіал не викликав зайвого резонансу, його презентують як пам’ятник польським легіонерам, які загинули в Першій світовій війні.

    3. Турецький цвинтар у с. Гутисько на Галичині

Під час Першої світової війни на боці австро-угорської армії також воював турецький корпус. Пам’яттю про це служить турецький цвинтар у селищі Гутисько. Поховання неодноразово відновлювали за сприянням Туреччини.

   4. Міське кладовище у м. Хмельницькому

На боці Російської імперії у Першій світовій війні воювало чимало французьких та британських вояків. Так, на старому міському кладовищі міста Хмельницького збереглася могила британського моряка Віктора Лоуренса Едвардса. Він служив в британському бронедивізіоні. У 1917 році Віктор потрапив у госпіталь міста Проскурів (давня назва Хмельницького), де і помер.

   5. Меморіальна дошка Меттью Тірі

В 2016 році на мурах Михайлівського монастиря відкрили меморіальну дошку бельгійському письменнику Меттью Тірі. Він воював у складі бельгійського бронедивізіону, який формувався у Києві. Тірі по собі залишив дуже цікаві нотатки-спогади про Київ 1917-1918 рр.

В рамках відкриття цієї меморіальної дошки Посольство Бельгії організувало виставку, яка проходила в Києві.

   6. Бункер австрійської армії

На території Тернопільської області розташовується архітектурна пам’ятка часів Першої світової війни. На околиці села Бурканів знаходиться форт-музей бригади Больцано.

Форт також має й художню цінність через викарбувану назву самої бригади.

   7. Меморіал Українських січових стрільців

Уже в Незалежній Україні на горі Маківка був побудований Меморіал Українських січових стрільців. Загалом стрілецькими могилами на Західній Україні опікувались Українська військова організація та Організація українських націоналістів.

8. Пам’ятник Славкові Луцишину

Нещодавно в Тернополі відкрили пам’ятник Славкові Луцишину – наймолодшому вояку Першої світової війни. Він працював санітаром австро-угорської армії в Тернополі. На момент початку війни Славку було всього 6 років.

Звісно, після Першої світової війни Україна пережила багато історичних подій, які її затьмарили. Це і Голодомор, і колективізація, і Друга світова війна. Коли увесь світ відзначав роковини з початку Першої світової війни, нам довелось знову відстоювати свою Незалежність.

Перша світова війна – подія визначальна як для всього світу, так і для України зокрема. Так, уже в 1917 році наша країна постала світові незалежною модерною державою в сучасному розумінні: з нинішніми державними символами та грошовою одиницею. Тому слід чітко розуміти, що участь у Першій світовій війні є для України своєрідним входом до світового подієвого історичного контексту. Якщо ми самі себе з цього контексту вилучаємо, тоді й наслідки цього будуть відповідними.