Конфлікт. З чого все починається / Ілона Хєгай

Конфлікт. З чого все починається

Медичний психолог Хєгай Ілона. Зацікавлена конфліктологією ще зі студентських років.

Для чого ми використовуємо конфлікт?

  • Самоствердження, захист своїх інтересів, маніпуляція, емоційна розрядка, форма спілкування, бунт.
  • Конфлікт – зіткнення протилежних інтересів, думок позицій. Відсутність згоди між двома чи більше сторонами.
  • Протилежність – це ще не конфлікт.

Ознаки конфлікту:

  • Одна зі сторін активно діє проти іншої;
  • Друга сторона активно включається у протиріччя.

Етапи розвитку конфлікту:

  • Виникнення;
  • Усвідомлення ситуації сторонами;
  • Конфліктна поведінка;
  • Результат конфлікту (деструктивний, конструктивний).

Зав’язка конфлікту: кінець активної діяльності протилежних сторін.

    5 стратегій:

  • Конкуренція (намагання досягти своїх інтересів наперекір іншим);
  • Уникання (відсутність інтересу до своїх/чужих зацікавлень);
  • Пристосування (готовність уступити свої інтереси на користь іншої сторони);
  • Компроміс (пошук рішення за рахунок взаємних уступів);
  • Співробітництво (врахування інтересів обох сторін).

4 моделі виходу з конфлікту:

  • Виграв – програв;
  • Програв – виграв;
  • Програв – програв;
  • Виграв – виграв.

Негативна сторона конфлікту:

  • Зміщення акцентів: увага на перемогу;
  • Сприймання іншої сторони як ворога;
  • Уявлення про свої інтереси як про хороші, а чужі – погані;
  • Зачіпаються почуття.

Для того, щоб позбавитися конфлікту – слід виявити причину його виникнення. Іноді ми провокуємо конфлікт самостійно, не помічаючи цього.

Почуття власної значимості та прагнення його підвищити:

  • Головний мотиватор соціальної активності;
  • Усвідомлення власної значимості – основна потреба людини;
  • Для того, щоб довести оточуючим, можна піти на багато чого;
  • Дії, котрі зачіпають ПВЗ сприймаються болісно.

Ми завжди відстоюємо те, що є важливим для нас.

Конфліктоген – слово, жест, інтонація, котрі здатні викликати напруження і спровокувати виникнення конфлікту.

3 види:

  • Виражає перевагу;
  • Виражає агресивність;
  • Виражає егоїзм.

Первинний конфліктоген виражається ненавмисно. На нього ми відповідаємо сильним конфліктогеном.

В 99 випадках зі 100 люди себе ні в чому не звинувачують. Незалежно від своєї правоти.

Критика – це аналіз, оцінка і судження про явища якоїсь з областей людської ліяльності.

Для чого ми критикуємо? Задачі :

  • Виявлення протиріч;
  • Виявлення недоліків;
  • Виявлення помилок;
  • Відгук;
  • Оцінка.

Критика небезпечна, беззмістовна і завжди повертається назад.

Замість того, щоб засуджувати людей, варто спробувати їх розуміти.

Принцип №1: не критикувати.

Якщо людина помиляється, на вашу думку, то варто включити до свого звернення фрази «можливо я помиляюсь»

Принцип №2: Поважайте думку іншого.

Не кажіть «Ви не праві» – це викликає обурення і спротив. Виключіть зі свого лексикону слова, що виражають категоричність.

Готовність до критики обеззброює – якщо ви у чомусь не праві – погоджуйтесь одразу. Легше самому почати критикувати себе. Це позбавляє нас почуття вини; закінчує суперечки; дає можливість опоненту визнати і свої помилки.

Чому ми перебиваємо? Ми боїмося втратити власну думку і перевищуємо її значимість над думкою іншої людини.

Звинувачення – ще більш гострий конфліктоген. Має два мотиви: зовнішній – ми боремось за справедливість; внутрішній – « я б так не вчиняв, бо я розумніший, красивіший і  тд.»

Суперечка – існує лише один метод виграти в ній  – уникнути її. Взаємне непорозуміння не можна розв’язати у суперечці.

Як запобігти суперечці:

  • Не боятись розбіжностей;
  • Спочатку вислухати;
  • Критично ставитись до першого враження;
  • Шукайте точки перетину ваших інтересів;
  • Контролюйте Ваш настрій;
  • Будьте чесними;
  • Щиро дякуйте опоненту за цікавість до обговорення питання;
  • Обіцяйте обдумати і вивчити зауваження опонента;
  • Перед діями візьміть час на роздуми.

Як реагувати на агресію/образу?

  • Погодитись;
  • Сказати « Я бачу, що Ви сердитесь;
  • Сказати правду;

Шляхи уникнення конфлікту:

  • Уникнути застосування конфліктогенів;
  • Намагатись уникнути взаємний обмін конфліктогенами;
  • Зрозуміти стан опонента;
  • Вчасно їх виявити;
  • Ухилятись від протилежностей у думках.