Під час бою проявляється два основних типи реакції: активна (бий чи біжи), пасивна (ступор, підсвідомо прикинутися мертвим). Вмикається „середній мозок”, людина, значною мірою, починає поводитися як тварина (мавпа). Через це часто трапляється один з наступних ефектів, який саме – спрогнозувати в конкретному випадку неможливо. Вони можуть проявлятися поодинці або по-кілька відразу.
Всі ефекти є тимчасовими, нормальними відповідно до фізіології та не свідчать про серйозні розлади організму:
- дефекація;
- пересихання в роті;
- спотворення слуху (глухота або загострення);
- тонельний зір (сконцентрований на вузькій смузі);
- фіксація думок;
- викривлення простору (розтягнення або скорочення, аж до галюцинацій);
- неадекватне сприйняття поранень (применшення чи перебільшення, тому поранених товаришів потрібно оглядати після бою самому – просто спитати в них про характер ушкоджень недостатньо);
- пришвидшення або гальмування сприйняття часу;
- повторення беззмістовних дій, повторення тих самих дій зі сподіванням на інший результат;
- ерекція (не має жодного стосунку до сексуальності, є однією з можливих реакцій організму на небезпеку);
- випадання фрагментів пам’яті.
Цикл Бойда (цикл ведення бою):
- Спостереження;
- Орієнтування;
- Рішення;
- Дія.
Повторюється потрібну кількість разів. Бойовий стрес може призводити до зациклювання між будь-якими сусідніми двома пунктами. Важливо уникати цього й проходити повний цикл.
Серед людей є досить чіткі категорії „бійців” і „небійців”. Впливає на це і будова нервової системи, і фізичні можливості, і виховання, і стан психіки. З „небійця”, теоретично, „бійця” можна зробити, але це потребуватиме значної витрати ресурсів, що, в переважній більшості випадків, нераціонально. Відсутність або наявність вибору значно впливає на стресостійкість людини. Якщо вона розуміє, що має вибір – може витерпіти більше. Без вибору – швидше здається.
Стрес-підготовка має грунтуватися на науці. Досвіду інструкторів замало, оскільки він не є досить широким та узагальнюючим. Треба створити враження в учнів, що їхньому життю і здоров’ю загрожує справжня небезпека, але реально завданням серйозної шкоди ризикувати не можна. Всі ситуації, які виникли під час стрес-підготовки, треба потім аналізувати й пояснювати учням. Вони мають зрозуміти, що з ними сталося в конкретний момент.
На стресостійкість значно впливають сон та їжа. Боєць має достатньо спати для збереження швидкості реакції, ясності розуму та мисленнєвих функцій. Достатньо їсти, щоби відчуття голоду не відволікало від бойової ситуації. Фактори стреса акумулюються (додаються).
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) може проявлятися, а може – ні. Спеціально не потрібно його в себе шукати. Але всім бійцям, після виходу з бойових дій, варто звертатися до психолога. Не лише для власної безпеки, але й для безпеки оточуючих.
Наслідками ПТСР можуть бути глибокі емоційні повернення в травматичну ситуацію, загострення хронічних хвороб.
Психіка – інструмент. Будь-якому інструменту треба догляд.