Альтернативна енергетика – енергетика майбутнього.
Чому? Корисних копалин вистачить ще на кілька поколінь. До того ж, Україна приєдналася до Кіотського протоколу (міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів).
Не варто забувати про глобальне потепління: науковці прогнозують затоплення Токіо та Лондону, а в майбутньому – повне затоплення суші.
Звичайно, про глобальне потепління висловлюються різні думки і точно зможемо судити про нього лише років за 50. Але підвищення температури залишається фактом.
Люди намагаються використати енергію сонця, приливів-відливів тощо. За альтернативною енергетикою майбутнє.
В Україна є низка законодавчих фактів, які регулюють відносини, обов’язки постачальників «зеленої» енергії.
У сучасній енергетиці України існують гідро-, теплова та атомна енергетика. Альтернативна: сонячна, біомаси, вітрова та малі ГЕС.
Раніше обсяг виробництва альтернативної енергетики становив 0,3%. Зараз це приблизно 1,5%.
У структурі вироблення енергії на першому місці АЕС, потім розташувалися ТЕС, ГЕС (не малі), вітрові, сонячні електростанції та підприємства, що використовують енергію біомаси.
В Україні платить за все споживач. Найдешевше обходиться атомна енергія, найдорожче – зелена. Маємо можливість спостерігати прірву між вартістю виробництва та споживання. Це може здаватися нісенітницею. Однак у нашій країні є практика перехресного субсидування. В жодній країні світу такого немає.
Альтернативна енергія має зелені тарифи. Можна заявити про користування певними приладами та вдавати з себе її виробника.
На електростанціях є вхід та вихід електроенергії. Вхід – це постачання енергії для базових потреб. Авантюристи ставлять лічильники на вхідних і продають спожиту енергію. Купують за 30 копійок, продають за 11 гривень. Такі приклади є. У Криму розташовані найбільші сонячні електростанції. Чому не вирішити енергетичне питання Криму за їх допомогою?
Якщо зараз закрити всі електростанції альтернативної енергії, то в підсумку платитимемо набагато менше за спожиту електроенергію.
Виробляючи лише 1,5% загальної енергії, виробники альтернативної енергії отримують 8,97% усіх прибутків.
За що? Зважаючи на те, що вони не здатні забезпечити хоч 1 населений пункт.
Аналізуючи роботу підприємств альтернативної енергетики, трапляється, що взимку вони виробляють енергії більше, ніж влітку, незважаючи на коротший світловий день та меншу температуру.
Необізнаність громадян – привід для маніпулювання.
Справжній розвиток альтернативної енергетики потребує законодавчих змін.
Потрібно усунути практику перехресного субсидування та знизити зелений тариф. Сітка зелених тарифів має бути побудована за участі фахівців різних галузей: фізиків, хіміків, економістів тощо. Над цим уже ведеться робота, однак найважливіше – в майбутньому.