Правила є лише умовними речами і весь час змінюються. Якість поліції відповідає рівню розвитку суспільства.
І. Чиновники та поліція можуть робити лише те, що передбачено законом.
Громадяни можуть робити все, що не заборонено законом.
ІІ. Будь-яке прохання поліцейського слід уточнювати: це прохання чи законне розпорядження. Виконання або невиконання прохання є вибором громадянина. Невиконання законного розпорядження (наказу) призводить до санкцій.
Слід також просити надати законне підтвердження наказу.
Порада: якщо не впевнені чи наказ дійсно регламентований законом, уточнюйте в “102” або викликайте слідчо-оперативну групу.
Завжди позитивно вітайтеся з поліцією, потім просіть поліцейського представитися (ПІБ, звання, посвідчення), запишіть його дані, можете подзвонити в “102”, назвати отримані дані (розмова та час розмови записується).
Превентивні заходи поліції:
1) Перевірка документів:
- обов’язку громадянина носити з собою документи немає;
- мають право перевірити документи якщо:
А) в поліцейського достатньо підстав вважати що ви вчинили чи збираєтеся вчинити правопорушення. Які саме це мають бути підстави не визначено, але поліцейський має могти сформулювати їх.
Б) схожа на вас людина вчинила злочин. В такому разі питайте орієнтування;
- на ідентифікування особи поліцейський має 3 години і з цією метою може забрати вас у відділок;
- з метою ідентифікації можуть також подзвонити комусь з вашої телефонної книги;
- допомагати поліцейському чи ні в ідентифікуванні вашої особи – ваш вибір, але пам’ятайте про можливість потрапити до відділку;
2) Поверхневий огляд:
- відбувається поліцейським однієї з вами статі, або спеціальним пристроєм;
- можуть простукувати по кишенях, оглянути машину та сумку;
3) Обшук:
- краще нехай поліцейський обшукує сам, так на підкинутих речах не залишиться ваших відбитків пальців. Відмову самому діставати свої речі підкріплюйте ст. 63 – відсутність покарання за відмову свідчити проти себе;
- без рішення суду чи дозволу господаря обшукати квартиру можуть якщо:
А) було скоєно важкий чи особливо важкий злочин;
Б) є шанс попередити важкий чи особливо важкий злочин;
В) сталася/станеться надзвичайна подія (наприклад аварія на дамбі).
Поліцейське піклування – принцип, за яким поліцейський має спочатку допомогти, потім застосовувати санкції. Стосується:
- підлітків, що загубилися;
- людей з психічними відхиленнями що становлять загрозу для себе чи інших людей;
- людей в стані алкогольного сп’яніння.
Так поліцію можна викликати для проведення поліцейського піклування. Краще викликати не швидку (можуть відмовитися приїжджати), а саме поліцію. Якщо відмовляються приїжджати і вони, кажіть що людина не має ознак життя.
Від доставки до відділку для надання свідчень можна відмовитися.
Знімання відео:
- заборони знімати поліцію немає, виконувати чи ні прохання не знімати – на ваш розсуд;
- поліція може вимагати чогось лише в рамках кримінального та адміністративного кодексу, якщо питання стосується цивільного кодексу (як знімання відео) – питання вирішується в суді;
- ви маєте право знімати відео майже будь-де, окрім наприклад військових містечок (див. пункт І).
Куріння:
- заборонені для куріння місця: зупинки громадського транспорту, біля державних закладів (школи, лікарні), у парках/скверах, громадських місцях – будівлі/споруди з вільним доступом (наприклад під’їзди);
- місцеві ради можуть встановлювати додаткові обмеження.
Кайданки:
- їх мають послабляти кожні 2 години, кожну годину у зимовий час;
- можете сказати що маєте проблеми з судинами і попросити викликати швидку.
У відділку комунікуйте з черговим та просіть сповістити центр надання безоплатної правової допомоги. Якщо порушення адміністративне – безоплатну допомогу надають лише соціально незахищеним особам. На сповіщення центру черговий має годину та ще годину на приїзд адвоката. Відмовляйтеся свідчити без адвоката.
Затримати вас можуть на 3 години, після чого вас або відпускають або складають протокол про вчинення кримінального правопорушення. Після цього вас доставляють в ізолятор тимчасового тримання, де ви можете знаходитися максимум добу. Після вам вручають підозру. Далі поліція має 60 годин щоб доставити вас до суду та суд має ще 12 годин щоб винести рішення. Відрахування часу затримання починається від часу фактичного затримання – вашої першої зустрічі з поліцейським. Щоб точно зафіксувати цей час можна одразу подзвонити в “102”.